Вiдколи закiнчила садок та iнші школи, Здавалося людині- вона не вмре ніколи! Тому завжди робила, що не цілком любила. А що найприємніше - лишала на пізніше! Людину раз грушками знайомі пригостили. Вона зелені з"їла, а всі солодкі - згнили. Людина заробляла рублі в тяжкому поті: Як побідую зараз - Порозкошую потім! А згодом налетіли хвороби, як шуліки, І гроші довелося потратити на ліки! Не встигла ще й тестамент людина написати, Як уперед ногами її понесли з хати... Якби із того світу могли б писати душі, Були б вони на тему: "НЕ ЕКОНОМТЕ ГРУШІ"! .Автора, на жаль, не знаю, але яка істина в цьому вірші!